- Подробности
-
Опубликовано 29.04.2014 15:34
Нижче подані методичні рекомендації щодо використання РТУ-ТРВЗ педагогічних технологій для розвитку творчого мислення і художнього мовлення дітей в процесі складання розповіді за картиною за інноваційною РТУ- ТРВЗ педагогічною технологією І.Мурашковської
Загальні вимоги до організації роботи з картиною
- Роботу з навчання дітей творчого розповідання за картиною рекомендується проводити з молодшої групи.
- При доборі сюжету необхідно враховувати кількість зображених об’єктів: чим менше діти тим менше об’єктів повинно бути зображено на картині.
- Після першої гри картина повинна залишатися в групі, на весь час занять з нею (2-3 тижні) і постійно знаходитись в полі зору дітей.
- Ігри можуть проводитися з підгрупою чи індивідуально. При цьому не обов’язково, щоб всі діти групи пройшли через кожну гру з даною картиною.
- Кожний етап роботи розглядаємо як локальний. Результат етапу: розповідь дитини з використанням конкретного мислительного прийому.
- Підсумковим можна вважати розгорнуту розповідь дитини з самостійно вибраної, логічно вбудованої системи засвоєних прийомів.
Етапи роботи за картиною
Визначення складу картини.
- Виявити якнайбільше об’єктів на картині і їх структурування.
- Вправляти дітей в умінні виділяти окремі предмети, зображені на картині і давати їм відповідні назви.
- Учити дітей проводити заміну виділених об’єктів схемами і активізувати словниковий запас
- Вчити дітей класифікувати об’єкти на картині і активізувати словник узагальнюючими поняттями.
- Встановлювати взаємозалежність між об’єктами та різними параметрами.
- Встановлення емоційно-духовних зв’язків і взаємодій між зображеними об’єктами на рівні «добре-погано», розвиток зв’язного мовлення, вправляння у використанні речень із складнопідрядним зв’язком.
- Вчити дітей пояснювати взаємодії між об’єктами на рівні фізичних зв’язків, підвести до висновку, що все на картині взаємопов’язане, вправляти в умінні міркувати, зберігати структуру розмірковування.
- Вчити дітей орієнтуватися у двохвимірному і трьохвимірному просторі, відповідати розгорнутими реченнями на питання про місцезнаходження об’єкта.
- Вчити дітей «входженню» в зображене на картині і описувати через різні органи чуття.
- Вчити уявляти можливі звуки, передавати свої уявлення в закінченій розповіді. Спонукати до фантазії на основі побудови передбачуваних діалогів між живими і неживими об’єктами за сюжетом картини.
- Вчити уявляти можливі запахи і передавати свої уявлення в закінченій розповіді. Фантазувати на основі передбачуваних сприймань запахів. Позначення їх словами.
- Вчити дітей уявляти можливі відчуття від передбачуваного доторкання з різними об’єктами і передавати їх специфічні ознаки. Позначити словами ці ознаки і складати закінчену розповідь.
- Збагачувати словник дітей образними висловами.
- Вправляти дітей в порівнянні об’єктів за кольором і вчити знаходити яскраво виражене кольорове вирішення в будь-яких знайомих дітям об’єктах.
- Вправляти дітей в порівнянні предметів за формою і вити знаходити виділену форму в предметах оточуючого світу.
- Вчити дітей порівнювати предмети за матеріалом в предметах оточуючого світу.
- Запропонувати дітям перетворитися в кого-небудь або в що-небудь(цілий об’єкт чи його частину, наприклад: цуценя або його язичок).
- Відібрати специфічну характеристику. Наприклад: цуценя безтурботне, а язичок хворий.
- Запропонувати дітям з точки зору вибраного об’єкта описати картину.
- Перерахування об’єктів на картині.
- Моделювання об’єктів.
- Групування за будь-якою ознакою.
- Узагальнення перерахованих об’єктів
- Виділення двох об’єктів на картині.
- Встановлення і доведення зв’язків між ними
- Об’єднання названих об’єктів стрілочками.
- Вибір найбільш суттєвих зв’язків, виходячи із змісту картини.
- Сприйняття картини шляхом ігрового прийому «входження в картину»
- Вибір аналізатора, який допомагає «мандрувати» картиною.
- Складання мовленнєвої замальовки на основі отриманих відчуттів.
- Попередньо уточнити знання дітей про можливості кожного аналізатора
- У мовленнєвих замальовках дітей слід спонукати до передачі власного ставлення до об’єкта, що описується, використовуючи фрази «коли я торкаюся руками…»
- Розповідь-опис має включати весь комплект можливих відчуттів, отриманих за допомогою всіх аналізаторів.
- Мовленнєві замальовки складаються як від імені дитини(гостя картини), так і від одного із персонажів картини.
- Спонукати дітей до використання у мові слів і висловів, які передають різні відчуття.
- Складати розповіді, використовуючи монолог і діалог.
- Підбір прислів’їв і приказок.
- Розглядання змісту картини через призму одного з вибраних прислів’їв.
- Пояснення причини чому саме цим прислів’ям варто називати картину.Вибрати об’єкт, визначити його теперішній час.
- Вибір об’єкта на картині
- Вибір моделі загадки
- Підбір характеристик і порівняння з іншими об’єктами.
- Вибір найбільш вдалих порівнянь
- Поєднання порівнянь в єдиний текст загадки з допомогою мовленнєвих зворотів: «як», «але не».
- Виразне читання загадки.
- Визначити минуле (майбутнє).
- Скласти розповідь - фантазію про минуле (майбутнє) об’єкта.
- Назвати розповідь.
- Вибрати об’єкт і описати його місце знаходження на площині.
- Об’єкт описати з точки зору розташування інших об’єктів відносного нього.
- Вибрати об’єкт, зображений на картині
- Запросити одного із чарівників
- Перетворити об’єкт
- Скласти фантастичну розповідь(казку)
- Придумати назву розповіді.
- Збільшення-Зменшення (проводиться фантастичне перетворення)
- Чарівник Ділення-Об’єднання (Об’єкт ділиться на частини, змішується за структурою, об’єднується частинками з іншими об’єктами)
- Чарівник Оживлення-Скам’яніння ( об’єкт стає надто рухливим або нерухомим)
- Чарівник Можувсе-Можутільки )обмежуються або розширюються окремі властивості об’єкта)
- Змісту картини.
- Будь який Чарівник Часу (Прискорення-Сповільнення, Зворотного Часу, Переплутування Часу, Зупинки Часу, Машина Часу, Дзеркало Часу)
- Вибрати об’єкт, визначити його властивості, місце існування і дії.
- Підібрати слова, що між собою римуються
- Створити римований текст за алгоритмом
Встановлення взаємозв’язку між об’єктами.
Опис картини з точки зору сприйняття зображеного аналізаторами.
Складання образних характеристик об’єктів.
Створення розповідей - фантазій з використання прийому переміщення об’єкта в часі.
1.Учити дітей уявляти вибраний на картині об’єкт з точки зору його минулого і майбутнього і придумувати розповідь, використовуючи словесні звороти, що характеризують часові відрізки (до того як…..,після того як…,вранці…,потім…,вночі…., взимку…).
Складання розповідей від імені будь-якого героя.
Вчити дітей вживатися в образ і складати зв’язну розповідь від першої особи:
Алгоритм звужування поля пошукузадуманого об’єкта.
Загаданий об’єкт відноситься:
Рукотворний світ
|
Природній світ
|
1.функція об’єкта
2.належність до групи
3.матеріал
4.форма
5.розмір
6.колір
7наявність частин
8місце розташування
|
Жива природа
1.мікроби
2.рослини
3.гриби:отруйні, їстівні
4.тварини: хробаки, комахи, раки, краби, креветки, плазуни, черепахи, крокодили, змії, ящірки.
5.риби: морські, річкові
6.земноводні: жаби
7.птахи: свійські, дикі
8.звірі:свійські, дикі
9.людина
|
|
Нежива природа
1.тверда
2.газоподібна
3.рідка
|
|
|
Алгоритм мислитель них дій для визначення складу картини
Рекомендації
1.Послідовність виділення об’єктів довільна
2. Обов'язковою умовою моделювання є позначення вертикалей «земля-небо», «підлога-стеля».
3. Необхідна позитивна реакція на будь-які відповіді дітей. Діти мають право на помилку.
4. На основі складної моделі картини, діти називають всі об’єкти, починаючи з головних.
5.Попередньо складається тематичний словник.
6. Групу чи клас об’єктів називають словом, але не схематизують.
Алгоритм мислитель них дій при встановленні взаємозв’язків між об’єктами на картині.
Рекомендації:
1.Вибрати пару об’єктів; пояснити суть взаємодії; зробити висновок.
2. Об’єкти поєднуються довільно, за бажаннями дітей
3. Педагогом приймаються будь які пояснення дітей.
4.Підсумком етапу є складання розповіді-роздуму.
Опис на основі можливого сприйняття об’єктів різними органами чуттів.
Рекомендації:
Алгоритм мислитель них дій при описуванні змісту картини.
Рекомендації:
Необхідна систематична робота по запам’ятовуванню і поясненню дітьми змісту прислів’їв та приказок
Алгоритм мислитель них дій при складанні загадок.
Послідовність складання загадки
1.Вибирається об’єкт, що зображений на картинці, і заповнюється таблиця
2.Вибирається об’єкт. Позначаються межі дій.
ЩО РОБИТЬ?
|
ЩО РОБИТЬ ТЕЖ?
|
|
|
|
|
3.Вибирається об’єкт і заповнюється таблиця «Частини»
ЯКА ЧАСТИНА?
|
У ЯКОГО ОБ’ЄКТА Є ТАКА Ж ЧАСТИНА?
|
|
|
|
|
4.У об’єкта вибирається частина, Визначається їх кількістю за допомогою таблиці:
ЧАСТИНА
|
СКІЛЬКИ?
|
У КОГО АБО У ЧОГО СКІЛЬКИ Ж ТАКИХ ЧАСТИН?
|
Алгоритм мислитель них дій перетворення об’єктів у часі
Рекомендації:
В розповіді слід використовувати словесні звороти, які характеризують часові відрізки (було0буде, ранок-вечір, раніше-пізніше, весна-осінь, до того-після того)
Алгоритм мислитель них дій складання описової розповіді за місцем знаходження об’єкта на картині.
Рекомендації:
Запитання має бути поставлене так, щоб відповідь була «Так – Ні».
Алгоритм мислительних дій при складанні розповідей-фантазій.
Чарівники
Алгоритм складання римованих текстів за мотивами
- «складні картини». Вихователь вибирає до будь-якої частини мови 5 пар картинок, назви яких римуються, і доводить до 20-25 пар.
- Діти добирають риму до будь-якої частини мови, яку називає вихователь
- На запропоновані словосполучення, діти добирають римовані «Жив – був хтось, і схожий був на нього щось…»
Складання лимериків
Жив собі об’єкт
|
Який?
|
Що робив?
|
З ким спілкувався?
|
Висновок
|
- Придумати назву вірша
- Виразно прочитати текст