Дошкільне тіловиховання в літній період

Опубликовано 29.10.2020 11:48

   Одним із найважливіших завдань у літній період є оздоровлення дітей. Забезпечте максимальне перебування дошкільників на свіжому повітрі, рухову діяльність, систематичне загартування, раціональне харчування. Дізнайтеся про основні напрямки дошкільного тіловиховання в ЗДО Достатня рухова активність і перебування на свіжому повітрі, систематичне загартовування, раціональне харчування сприяють хорошому фізичному здоров’ю дитини, нормальному функціонуванню її нервової системи.

Які завдання щодо літнього оздоровлення дітей стоять перед педагогами та батьками? Передусім: навчати дітей орієнтуватися в будові органів і систем організму людини формувати розуміння корисного і шкідливого для функціонування організму ознайомлювати з основними природними чинниками загартування та оздоровлення переконувати в необхідності щоденно займатися фізкультурою, ранковою гімнастикою, фізичними вправами та рухливими іграми, а також якісно виконувати основні рухи під час занять формувати навички безпечної поведінки в природному, предметному й соціальному довкіллі навчати виявляти активність без агресії щодо інших розвивати фізичні якості — спритність, сміливість, рішучість, витривалість. Ці завдання можна реалізувати за такими напрямами: фізичне виховання (елементи валеології, гігієна, режим дня, харчування, рухова діяльність) безпечна поведінка в довкіллі профілактичні заходи.

Фізичне виховання Для активної життєдіяльності дітям, особливо влітку, необхідні посильне фізичне навантаження та рухливі ігри на свіжому повітрі. Діти раннього віку мають перебувати на свіжому повітрі не менше чотирьох годин на добу, дошкільного віку — не менше п’яти годин. Звісно, з перервами. Оптимізація рухової активності в дошкільних навчальних закладах підвищує стійкість організму дитини до несприятливих умов навколишнього середовища та збільшення обсягу навчального навантаження. Необхідною умовою для нормального росту й життєдіяльності організму дитини є виконання різноманітних рухів, за допомогою яких вона пізнає навколишній світ. Це зміцнює психіку та сприяє формуванню характеру. Під впливом фізичних навантажень посилено працюють усі органи й системи, збільшується обсяг використаного кисню, а відтак прискорюються обмінні процеси. Усе це зміцнює здоров’я дитини. Рухова активність: поліпшує живлення тканин та склад крові стимулює розвиток організму дитини удосконалює функцію кори надниркових залоз, що допомагає дитині легше переживати стресові ситуації. Виконання різних рухів, особливо на свіжому повітрі, заспокоює нервову систему, створює в дітей бадьорий, життєрадісний настрій, значно підвищує працездатність. Рухливі ігри та вправи спортивного характеру вдосконалюють координацію рухів у дітей, розвивають у них швидкість та спритність, впевненість у своїх силах, уважність, точність, дисциплінованість, наполегливість, виховують силу волі, ініціативність, рішучість та сміливість. Ранкова гімнастика Ранкова гімнастика — це одна з обов’язкових форм фізичного виховання. Її проводять регулярно, починаючи з третього року життя дитини. Така форма фізичного виховання активізує діяльність всіх органів і систем організму дитини, поліпшує фізіологічні процеси — обмін речовин, кровообіг, дихання. До комплексу ранкової гімнастики необхідно включати прості та доступні для виконання вправи, що всебічно й позитивно впливають на організм дитини. Зокрема, це стрибки, біг, ходьба, вправи для різних груп м’язів та такі, що мають корегувальний характер. Також доцільно включати імітаційні вправи, вправи з предметами (кубиками, султанчиками, м’ячами, обручами, прапорцями тощо). Це сприяє підвищенню інтересу дітей до ранкової гімнастики. Вибір вправ, їх кількість та дозування мають відповідати віку дітей, їхнім можливостям та стану здоров’я. Під час проведення занять педагог має приділяти особливу увагу чіткості виконання вправ. Основною вимогою до ранкової гімнастики в літній період є проведення її на свіжому повітрі.

Заняття з фізкультури Заняття з фізкультури на свіжому повітрі — основна форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичного виховання в літній період. Основна мета таких занять — максимально оптимізувати рухову активність дошкільників завдяки багаторазовому повторенню вправ та ігор, спрямованих на закріплення й удосконалення основних рухів. Заняття з фізкультури проводьте в ігровій формі. Це дасть змогу зацікавити дітей, створити веселий та бадьорий настрій, що сприятиме ліпшому засвоєнню дошкільниками основних рухів. Заняття з фізкультури проводять щодня з усією групою або з підгрупами дітей: у спортивному залі — традиційне навчально-тренувальне, метою якого є формування рухових умінь та навичок за типом таке саме, але під музику з використанням різних атрибутів на свіжому повітрі — руханка на прогулянці з використанням вправ спортивного характеру та естафет сюжетне заняття з фізкультури пішохідний перехід екологічною стежиною з рухливими іграми та імітаційними вправами. Тему заняття на прогулянці педагог обирає самостійно. Пішохідні переходи можна чергувати з іграми-естафетами, тематичним або сюжетним заняттями з фізичної культури на основі прочитаних казок та оповідань, зокрема творів Василя Сухомлинського. Для кожного заняття з фізкультури педагоги добирають рухливі ігри на закріплення основних рухів, елементи здоров’язбережувальних технологій (дихальна гімнастика за Стрельниковою, самомасаж тощо), тренажери (за наявності). З метою визначення рівня сформованості у дітей основних рухів та засвоєння ними програмових завдань  проводять контрольно-підсумкові заняття. Фізкультхвилинки Фізкультхвилинки — це короткотривалі комплекси фізичних вправ, які проводять під час організованих занять для зменшення втомлюваності дітей, відновлення їхньої працездатності та уваги. Комплекс фізкультхвилинок містить здебільшого дві-три вправи на згинання й розгинання тулуба та рук, ходьбу на місці. Кожну вправу повторюють 4-6 разів. Виконання фізичних вправ активізує кровообіг у мозку, підвищує інтенсивність роботи серця, поліпшує дихання, відновлює емоційний стан дітей. Фізкультпаузи Фізкультпаузи (динамічні перерви) проводять у перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втоми дітей. Тривалість таких динамічних перерв — 5-10 хв. Якщо під час організованого заняття дитина довго сидить, то в її організмі виникають застійні явища, які негативно впливають на нервову систему та викликають втому. Фізкультпаузи дають педагогові змогу змінити характер діяльності та положення тіла дитини, а отже — зняти втому. Прогулянки  Прогулянки — невід’ємна складова життєдіяльності дітей в літній період. Регулярне їх проведення удосконалює рухові навички дітей, загартовує організм, тренує витривалість, сприяє пізнанню навколишнього світу. Важлива умова проведення прогулянок — збалансування програмових вимог з бажаннями вихованців. Зміст роботи під час прогулянок залежить від погоди, освітніх завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей тощо.

Фізичні вправи та рухливі ігри  Фізичні вправи та рухливі ігри на прогулянках сприяють формуванню навичок ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння тощо, розвивають фізичні якості — силу, спритність, швидкість, витривалість, гнучкість. Організовують такі вправи й ігри на прогулянці щодня. Їх кількість і тривалість залежить від погодних умов, психоемоційного стану дітей, розкладу занять. У день, коли заплановане фізкультурне заняття, ігри й фізичні вправи можуть тривати не довше ніж 15-20 хв. Співвідношення фізичних вправ та рухливих ігор може бути різним. Їх також поєднують із вправами спортивного характеру. Обираючи фізичні вправи та рухливі ігри, педагоги враховують зміст занять, які передували прогулянці, стан здоров’я й самопочуття дітей, продумують прийоми їх активізації та створення позитивної атмосфери під час ігор. При цьому слід привчати дітей до самостійної організації рухливих ігор, розвивати в них ініціативність. Пішохідні переходи Пішохідні переходи за межі закладу дошкільної освіти саме в літній період особливо корисні для дітей. Адже мають оздоровче та виховне значення, зокрема сприяють формуванню інтересу до туризму, виховують бадьорість духу та витривалість. До пішохідного переходу педагог: продумує маршрут руху і спосіб пересування визначається з місцями зупинок для відпочинку обирає фізичні вправи та рухливі ігри на закріплення основних рухів з використанням дрібних фізкультурних знарядь. Організуйте вправи з предметами з вихідного положення сидячи, стоячи; метання на дальність у ціль, використовуючи для цього камінці, шишки, каштани. Фізкультурні та спортивні розваги Фізкультурні та спортивні розваги проводять: 1-2 рази на місяць переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних та спортивних розваг залежить від віку дітей. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зали, групова кімната, спортивний чи ігровий майданчики тощо. Аби забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження, плануючи розваги, передбачають раціональне чергування рухливих ігор, естафет, конкурсів, вправ спортивного характеру.

Дні здоров’я День здоров’я — форма активного відпочинку дітей протягом дня, насичена рухливими іграми, фізкультурними розвагами, прогулянками  та пішохідними переходами за межі дошкільного закладу. У День здоров’я всю освітню роботу пов’язують з темою здоров’я та здорового способу життя. Заняття цього дня не проводять. Проведення Днів здоров’я зазвичай планують у річному плані роботи закладу дошкільної освіти.

Харчування як складова фізичного виховання Серед педагогів побутують різні думки щодо режиму харчування дітей. Одні вважають, що дитина має їсти тоді, коли захоче. Інші ж дотримуються думки українського педагога Софії Русової, що дітей треба годувати в той самий час не менше чотирьох разів на день. Під час їжі дітям не варто забороняти розмовляти, адже в гарному настрої дитина їсть охочіше, і їжа ліпше засвоюється. Улітку найліпшою їжею є свіжі овочі та фрукти. Вони містять багато вітамінів, макро- та мікроелементів, поживних речовин, що життєво необхідні організму дитини. Утім не варто обмежувати раціон лише овочами та фруктами. Білкова їжа, кисломолочні продукти та злаки теж мають бути його складовою. У спеку в дітей можливе погіршення апетиту через зменшення вироблення травних соків. Тому, з одного боку, слід зменшити навантаження на травну систему дитини, а з іншого — забезпечити збалансованість та харчову цінність раціону дитини.

Безпечна поведінка в довкіллі Дані психолого-педагогічної науки свідчать, що пізнання дитиною довколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Вона тягнеться до предметів та речей, що її оточують, а в цьому може критися небезпека для здоров’я і навіть життя дитини. З огляду на те, що з кожним роком у дітей зростає кількість травм, спричинених відсутністю навичок безпечної поведінки з предметами, речами, незнайомими людьми у природному довкіллі та різних ситуаціях, зростає потреба в систематичній роботі з дошкільниками, виробленні в них свідомої, осмисленої життєво безпечної поведінки. Необхідно навчати дітей правильно користуватись предметами та речами, безпечно поводитись на вулицях і дорогах, із незнайомими людьми, в природному довкіллі. Починаючи з молодшого дошкільного віку, доцільно проводити з дітьми профілактичні бесіди, дидактичні ігри та вправи на кшталт «Що для чого?», «Корисне та шкідливе». Профілактичні заходи З огляду на те, що останнім часом  збільшилася кількість дітей-алергіків, приділяйте увагу профілактиці алергійних захворювань органів дихання. Вона полягає у проведенні заходів, спрямованих на зменшення контактів з алергенами (з пилом, шерстю домашніх тварин тощо), а також запобігання гострих і хронічних захворювань органів дихання шляхом виконання дихальної гімнастики та проведення загартувальних процедур. Регулярно проводьте просвітницьку роботу з батьками щодо профілактики захворювань органів дихання дітей. Дихальна гімнастика Органи дихання, як і інші органи організму, що росте та розвивається, для нормального розвитку потребують руху. Тому значну увагу в літній період треба приділяти дихальній гімнастиці. Запропонуйте вихованцям вправи: «Надми вітрила човнику» «Зроби вітерець» «Дмухни на кульбабку» «Надми кульку». Здоровому диханню сприяє правильне положення тіла під час ходіння, стояння, сидіння за столом. Розучування віршів на заняттях з розвитку мовлення і спів з дотриманням голосового режиму й дихання на музичних заняттях зміцнюють м’язи гортані, поліпшують роботу легень. Аби голосові зв’язки не перенапружувалися, декламувати вірші слід спокійно і неголосно, співати — без напруження. Заохочуйте дітей грати на дитячих музичних духових інструментах. Це позитивно впливає на розвиток дихання. Загартування Загартування підвищує адаптаційні можливості організму дитини не тільки до погодних, а й до інших несприятливих (фізико-хімічних, біологічних, психофізіологічних) умов, знижує сприйнятливість до респіраторних та інших інфекційних захворювань. Основними загартувальними чинниками є повітря, вода та сонячні промені. Загартуванню сприяють правильно організовані прогулянки, водні процедури: обливання, обтирання, ходіння по вологому килимку, полоскання рота відваром протизапальних трав чи підсоленою водою, сонячні, повітряні та гігієнічні ванни. Гігієнічна гімнастика після сну  Комплекс вправ педагог (або батьки) добирають відповідно до віку дитини. Він має бути спрямований на розвиток усіх органів та систем дитячого організму. Тривалість гігієнічної гімнастики після денного сну — від 5 до 10 хв. залежно від віку дітей. До профілактичних заходів належать також: масаж вітамінотерапія психокорекція кольоротерапія музикотерапія психогімнастика ароматерапія. Їх використовують за призначенням та під контролем лікаря-педіатра з урахуванням індивідуальних особливостей і стану здоров’я дітей. Тіловихованням дошкільників потрібно займатися не лише в літній період. Утім саме влітку природні умови є найсприятливішими для зміцнення здоров’я, загартування та всебічного розвитку дітей. Організовуючи в літній період заходи щодо тіловиховання, враховуйте гігієнічні умови розвитку та виховання дітей дошкільного віку. Саме вони дадуть змогу досягти бажаних результатів літнього оздоровлення.

Любомира Калуська, доцент кафедри педагогіки та психології та психології Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, д-р філософії, канд. пед. наук

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2263-tilovychovannia