Інтерактивні методи формування мовленнєвої компетентності дошкільників

  Мовлення дитини є головним інструментом, за допомогою якого вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація дитини.

У дітей дошкільного віку існують паралельно дві сфери мовленнєвого спілкування:

  • спілкування з дорослими — педагогами, членами сім'ї, знайомими та незнайомими людьми;
  • спілкування з дітьми — однолітками, меншими за віком, старшими за віком дошкільниками та дітьми шкільного віку, як знайомими, так і незнайомими.
  • багатоканальна діяльність;
  • активне моделювання;
  • розв’язання проблеми, або «дерево цілей»;
  • мікрофон;
  • карусель;
  • неперервні думки, або «нескінченний ланцюжок»;
  • відкриття законів життя;
  • інтелектуальні хвилинки;
  • «чарівні» перевтілення;
  • творча діяльність.
  • виокремлення об'єктів, зображених на картині;
  • уявлення об'єктів через сприймання різними аналізаторами.
  • Як ви думаєте, про що говорять дівчатка?
  • Торкніться до кори дерев, яка вона?
  • Послухайте звуки, як шелестить листя, стрекоче сорока і т.д.
  • надати дітям змогу самовизначитися;
  • спонукати розвиток творчої уяви;
  • створити умови для вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті;
  • стимулювати дітей до висловлення своїх думок.
  • Що знаємо про воду?
  • Про що хотіли б дізнатися
  • Що слід зробити, аби дізнатися?
  • Кому потрібна вода?
  • Звідки у нас удома вода?
  • Скільки рідини вживає людина?
  • Куди дівається брудна вода з квартири?
  • Чому морська вода солона?
  • Які річки течуть в Україні?
  • Звідки береться дощ?
  • надавати слово лише тому, хто отримує уявний мікрофон;
  • говорити швидко й стисло;
  • не оцінювати відповіді;
  • для обговорення результатів дослідів;
  • під час роботи з «дослідницьким фартухом» для збирання інформації з будь-якої теми;
  • для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань, правил поведінки.
  • визначення проблеми або її пошук;
  • організація різних видів спілкування з навколишнім світом – замилування, спостереження, гра, досліди;
  • обмін враженнями, думками;
  • фіксування результатів – схеми, позначки.
  • не обговорюються і не критикуються висловлювання інших;
  • не забороняють повторювати ідеї, запропоновані іншими;
  • заохочують розширення ідей;
  • спонукають дітей розвивати або змінювати ідеї інших.
  • створення мотивації, ситуації, що потребує перевтілення;
  • проведення відповідної підготовчої роботи щодо внутрішнього настрою дітей;
  • забезпечення комфортного середовища, атмосфери довіри, розкутості.
  • створення умов, натхнення, творчого піднесення для різних видів діяльності;
  • визначення значущості дитячого творіння, створення ситуації успіху;
  • практичне використання результатів творчого процесу, оформлення виставок, проведення конкурсів, виготовлення сувенірів.

   Потреба в мовленнєвому спілкуванні розвивається впродовж усього періоду дошкільного віку. Успіх взаєморозуміння у мовленнєвому спілкуванні залежить від того, наскільки сформовані в дітей комунікативно-мовленнєві здібності, мовна, мовленнєва та комунікативна компетенції.

   Розвиток дитини, зокрема, й мовленнєвий, відбувається лише у діяльності. Саме тому, ми завжди створюємо умови, що стимулюють активність дітей. Так, організовуючи пізнавальну діяльність, ми використовуємо різні методи інтерактивного навчання.

   Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, ми намагаємося створити такі умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, шукати, досліджувати.

Методи інтерактивної взаємодії

Розглянемо детальніше кожен з них.

Багатоканальна діяльність

Відомо, що діти добре засвоюють ті знання, які торкаються їхніх почуттів. Тому головне – викликати подив, інтерес кожної дитини до проблеми й обов’язково провести роботу, щоб задіяти різні аналізатори.

Модель творчого розвитку – «подив – інтерес – проблема – дії – пізнання – творчість».

Наприклад, при розгляданні картини доцільно використовувати таку послідовність:

Після розглядання всіх об'єктів, зображених на картині, варто поставити дітям творчі завдання:

- «прослухати» звуки картини через «навушники»;

- вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;

- відчути «аромат» квітів, зображених на картині;

- «вийти за межі зображеного»;

- уявно торкнутися картини, визначити, яка її поверхня (тепла, холодна), яка погода (вітряна, дощова, сонячна, спекотна, морозна) тощо.

Наприклад, при розгляді картини «Прогулянка в лісі» варто поставити наступні запитання:

Активне моделювання

Це практична модель побудови освітнього процесу за допомогою гри, казки, театральної діяльності, що покликана реалізувати, окрім головної дидактичної мети, ще й комплекс таких цілей:

Метод розв’язання проблеми, або «дерево цілей» («дерево рішень»)

Цей метод містить декілька етапів. Обирають проблему, що не має однозначного рішення, - наприклад, ситуації з життя, епізоди казки, художнього твору. Наприклад: «Що потрібно дереву для щастя?». Дітям пропонують розглянути «дерево цілей» у вигляді схеми (стовбур «дерева» - квадрат – позначає цю проблему; «гілки» - прямі лінії – шляхи її розв’язання, а «листочки» - кружечки – її рішення). Із запропонованою схемою може працювати декілька груп дітей, у кожній з яких діти, спілкуючись, розв’язують проблему разом, малюючи на папері гніздо, метелика, пташку, дощик тощо. Кожна група пропонує своє рішення. Обговорюючи запропоновану проблему, діти розміщують свої малюнки на дереві і презентують своє рішень, таким чином створюючи образне «дерево цілей».

Для прикладу пропонуємо варіант бесіди педагога з дітьми на мотиваційному етапі проекту «Сюрпризи краплинки».

Модель трьох запитань:

Про що хочуть дізнатися діти?

Діти висувають пропозиції щодо вигляду «дерева цілей»: хмаринка з краплинками, Капітошка з краплинками, акваріум з рибками тощо. Спільно з педагогом вирішують, що «дерево цілей» створюватимуть у вигляді Капітошки з паперовими краплинками.

«Дерево цілей» є образним записом плану роботи, способів реалізації задумів. Так, скажімо, під час реалізації проекту «Чарівний світ звуків» діти можуть вигадати «дерево цілей» у вигляді хлопчика, який чує різні звуки навколо себе: гримить грім, плаче дитина, грає музика тощо.

Мікрофон

Цей різновид групового обговорення, що дає змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. Наприклад, як привітати маму з Днем Матері.

Часто ми використовуємо метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи слово/речення», «Ланцюжок», «Коло компліментів» тощо.

Умови його використання методи (правила, яких повинні дотримуватися діти):

Карусель

Цей варіант інтерактивної діяльності є найефективнішим для одночасного включення всіх дітей в активну взаємодію з іншими дітьми, дорослими, казковими героями для обговорення різних дискусійних питань.

Цей метод успішно застосовують:

Організація цієї роботи передбачає розміщення стільців для дітей у два кола: внутрішнє – нерухоме, а зовнішнє – рухоме.

Неперервні думки, або «нескінченний ланцюжок»

Це одна з форм обговорення питань, за якої діти приймають власне рішення за обмежений час, утворюючи єдиний «ланцюжок» думок. Метод має варіанти: прийняття й висловлення самостійного рішення або добирання картинок до теми.

Наприклад, за предметними картинками діти утворюють ланцюжок думок: виделка – тарілка (щоб снідати) – ваза (виготовлена з фарфору, як і тарілка) – вода (наливають у вазу) – річка (там тече вода) – літо (добре влітку на річці) тощо.

Відкриття законів життя

У практиці роботи дошкільних навчальних закладів набули широкого використання авторські методи інтерактивного навчання. Метод відкриття законів життя – один з них. У його основу покладено проблемно-ситуативне спілкування дітей з навколишнім світом. Це одна з найактуальніших, найефективніших форм роботи, умовою якої є розвиток пізнавальної активності, піднесення її на вищий щабель практичних досліджень, дій самих дітей.

Важливою умовою цього методу є:

Перевага цього методу в тому, що кожна дитина щодня відкриває для себе закони життя й природи через власну творчу діяльність.

Інтелектуальні хвилинки

Це інтерактивний метод колективного обговорення. Застосування інтелектуальних хвилинок у процес і розв’язання проблеми спонукає дітей виявляти увагу, уяву, творчість, вільно висловлювати свої думки.

Результативність інтелектуальних хвилинок полягає в тому, що цей метод дає змогу зібрати якнайбільше ідей щодо проблеми від усіх дітей протягом обмеженого часу.

Під час проведення інтелектуальних хвилинок дотримуються таких правил:

Метод «чарівних» перевтілень

Цей метод передбачає дії, які відтворюють будь-які явища, об’єкти навколишньої дійсності, дають змогу дітям уявити себе в іншому образі. Перевтілення в обрах характеризує внутрішній стан дитини, її потреби у певний проміжок часу.

Дуже важливо обговорити з кожною дитиною відчуття образу. Використання цього методу передбачає низку умов:

Творча діяльність

Метод творчої діяльності полягає в залученні дітей до самостійної дії у творчому процесі й дає змогу кожному само реалізуватися.

Організація методу потребує:

Складовими інтерактивних методів є прийоми інтерактивного навчання. За потреби їх можна комбінувати у різних методах.

Прийоми інтерактивного навчання: дослідницький фартух, логічний ланцюжок, про те саме по-різному, добре – погано, «малювання» словами, інсценізація віршів, танок листка, що падає, поетична майстерня, мовленнєвий етикет, відгадай героя, хвилинки осяяння (створення ситуації емоційного сплеску, використання ситуації успіху), пошук добрих слів, «дерево пізнання».

Використання вихователем інтерактивних методів під час освітнього процесу дає змогу організовувати спілкування як діяльність, створює оптимальні умови для ефективного розвитку у дітей навичок комунікації завдяки набутому досвіду мовленнєвої взаємодії як з однолітками, так і з дорослими.