Використання РТУ-ТРВЗ педагогічних технологій для розвитку творчого мислення і художнього мовлення дітей в процесі складання розповіді за картиною за інноваційною РТУ- ТРВЗ педагогічною технологією І.Мурашковської

Опубликовано 29.04.2014 15:34

Нижче подані методичні рекомендації щодо використання РТУ-ТРВЗ педагогічних технологій для розвитку творчого мислення і художнього мовлення дітей в процесі складання розповіді за картиною за інноваційною РТУ- ТРВЗ педагогічною технологією І.Мурашковської

Загальні вимоги до організації роботи з картиною

  1. Роботу з навчання дітей творчого розповідання за картиною рекомендується проводити з молодшої групи.
  2. При доборі сюжету необхідно враховувати кількість зображених об’єктів: чим менше діти тим менше об’єктів повинно бути зображено на картині.
  3. Після першої гри картина повинна залишатися в групі, на весь час занять з нею (2-3 тижні) і постійно знаходитись в полі зору дітей.
  4. Ігри можуть проводитися з підгрупою чи індивідуально. При цьому не обов’язково, щоб всі діти групи пройшли через кожну гру з даною картиною.
  5. Кожний етап роботи розглядаємо як локальний. Результат етапу: розповідь дитини з використанням конкретного мислительного прийому.
  6. Підсумковим можна вважати розгорнуту розповідь дитини з самостійно вибраної, логічно вбудованої системи засвоєних прийомів.

Етапи роботи за картиною

Визначення складу картини.

  1. Виявити якнайбільше об’єктів на картині і їх структурування.
  2. Вправляти дітей в умінні виділяти окремі предмети, зображені на картині і давати їм відповідні назви.
  3. Учити дітей проводити заміну виділених об’єктів схемами і активізувати словниковий запас
  4. Вчити дітей класифікувати об’єкти на картині і активізувати словник узагальнюючими поняттями.
  5. Встановлювати взаємозалежність між об’єктами та різними параметрами.
  6. Встановлення емоційно-духовних зв’язків і взаємодій між зображеними об’єктами на рівні «добре-погано», розвиток зв’язного мовлення, вправляння у використанні речень із складнопідрядним зв’язком.
  7. Вчити дітей пояснювати взаємодії між об’єктами на рівні фізичних зв’язків, підвести до висновку, що все на картині взаємопов’язане, вправляти в умінні міркувати, зберігати структуру розмірковування.
  8. Вчити дітей орієнтуватися у двохвимірному і трьохвимірному просторі, відповідати розгорнутими реченнями на питання про місцезнаходження об’єкта.
  9. Вчити дітей «входженню» в зображене на картині і описувати через різні органи чуття.
  10. Вчити уявляти можливі звуки, передавати свої уявлення в закінченій розповіді. Спонукати до фантазії на основі побудови передбачуваних діалогів між живими і неживими об’єктами за сюжетом картини.
  11. Вчити уявляти можливі запахи і передавати свої уявлення в закінченій розповіді. Фантазувати на основі передбачуваних сприймань запахів. Позначення їх словами.
  12. Вчити дітей уявляти можливі відчуття від передбачуваного доторкання з різними об’єктами і передавати їх специфічні ознаки. Позначити словами ці ознаки і складати закінчену розповідь.
  13. Збагачувати словник дітей образними висловами.
  14. Вправляти дітей в порівнянні об’єктів за кольором і вчити знаходити яскраво виражене кольорове вирішення в будь-яких знайомих дітям об’єктах.
  15. Вправляти дітей в порівнянні предметів за формою і вити знаходити виділену форму в предметах оточуючого світу.
  16. Вчити дітей порівнювати предмети за матеріалом в предметах оточуючого світу.
    1. Запропонувати дітям перетворитися в кого-небудь або в що-небудь(цілий об’єкт чи його частину, наприклад: цуценя або його язичок).
    2. Відібрати специфічну характеристику. Наприклад: цуценя безтурботне, а язичок хворий.
    3. Запропонувати дітям з точки зору вибраного об’єкта описати картину.
    4. Перерахування об’єктів на картині.
    5. Моделювання об’єктів.
    6. Групування за будь-якою ознакою.
    7. Узагальнення перерахованих об’єктів
    8. Виділення двох об’єктів на картині.
    9. Встановлення і доведення зв’язків між ними
    10. Обєднання названих обєктів стрілочками.
    11. Вибір найбільш суттєвих зв’язків, виходячи із змісту картини.
    12. Сприйняття картини шляхом ігрового прийому «входження в картину»
    13. Вибір аналізатора, який допомагає «мандрувати» картиною.
    14. Складання мовленнєвої замальовки на основі отриманих відчуттів.
    15. Попередньо уточнити знання дітей про можливості кожного аналізатора
    16. У мовленнєвих замальовках дітей слід спонукати до передачі власного ставлення до об’єкта, що описується, використовуючи фрази «коли я торкаюся руками…»
    17. Розповідь-опис має включати весь комплект можливих відчуттів, отриманих за допомогою всіх аналізаторів.
    18. Мовленнєві замальовки складаються як від імені дитини(гостя картини), так і від одного із персонажів картини.
    19. Спонукати дітей до використання у мові слів і висловів, які передають різні відчуття.
    20. Складати розповіді, використовуючи монолог і діалог.
    21. Підбір прислів’їв і приказок.
    22. Розглядання змісту картини через призму одного з вибраних прислів’їв.
    23. Пояснення причини чому саме цим прислів’ям варто називати картину.Вибрати об’єкт, визначити його теперішній час.
      1. Вибір об’єкта на картині
      2. Вибір моделі загадки
      3. Підбір характеристик і порівняння з іншими об’єктами.
      4. Вибір найбільш вдалих порівнянь
      5. Поєднання порівнянь в єдиний текст загадки з допомогою мовленнєвих зворотів: «як», «але не».
      6. Виразне читання загадки.
    24. Визначити минуле (майбутнє).
    25. Скласти розповідь - фантазію про минуле (майбутнє) об’єкта.
    26. Назвати розповідь.
    27. Вибрати об’єкт і описати його місце знаходження на площині.
    28. Об’єкт описати з точки зору розташування інших об’єктів відносного нього.
    29. Вибрати об’єкт, зображений на картині
    30. Запросити одного із чарівників
    31. Перетворити об’єкт
    32. Скласти фантастичну розповідь(казку)
    33. Придумати назву розповіді.
    34. Збільшення-Зменшення (проводиться фантастичне перетворення)
    35. Чарівник Ділення-Обєднання (Обєкт ділиться на частини, змішується за структурою, об’єднується частинками з іншими об’єктами)
    36. Чарівник Оживлення-Скам’яніння ( об’єкт стає надто рухливим або нерухомим)
    37. Чарівник Можувсе-Можутільки )обмежуються або розширюються окремі властивості об’єкта)
    38. Змісту картини.
    39. Будь який Чарівник Часу (Прискорення-Сповільнення, Зворотного Часу, Переплутування Часу, Зупинки Часу, Машина Часу, Дзеркало Часу)
    40. Вибрати об’єкт, визначити його властивості, місце існування і дії.
    41. Підібрати слова, що між собою римуються
    42. Створити римований текст за алгоритмом

Встановлення взаємозв’язку між об’єктами.

Опис картини з точки зору сприйняття зображеного аналізаторами.

Складання образних характеристик об’єктів.

Створення розповідей - фантазій з використання прийому переміщення об’єкта в часі.

1.Учити дітей уявляти вибраний на картині об’єкт з точки зору його минулого і майбутнього і придумувати розповідь, використовуючи словесні звороти, що характеризують часові відрізки (до того як…..,після того як…,вранці…,потім…,вночі…., взимку…).

Складання розповідей від імені будь-якого героя.

Вчити дітей вживатися в образ і складати зв’язну розповідь від першої особи:

Алгоритм звужування поля пошукузадуманого об’єкта.

Загаданий об’єкт відноситься:

Рукотворний світ

Природній світ

1.функція об’єкта

2.належність до групи

3.матеріал

4.форма

5.розмір

6.колір

7наявність частин

8місце розташування

Жива природа

1.мікроби

2.рослини

3.гриби:отруйні, їстівні

4.тварини: хробаки, комахи, раки, краби, креветки, плазуни, черепахи, крокодили, змії, ящірки.

5.риби: морські, річкові

6.земноводні: жаби

7.птахи: свійські, дикі

8.звірі:свійські, дикі

9.людина

Нежива природа

1.тверда

2.газоподібна

3.рідка

 

Алгоритм мислитель них дій для визначення складу картини

Рекомендації

1.Послідовність виділення об’єктів довільна

2. Обов'язковою умовою моделювання є позначення вертикалей «земля-небо», «підлога-стеля».

3. Необхідна позитивна реакція на будь-які відповіді дітей. Діти мають право на помилку.

4. На основі складної моделі картини, діти називають всі об’єкти, починаючи з головних.

5.Попередньо складається тематичний словник.

6. Групу чи клас об’єктів називають словом, але не схематизують.

 

Алгоритм мислитель них дій при встановленні взаємозв’язків між об’єктами на картині.

Рекомендації:

1.Вибрати пару об’єктів; пояснити суть взаємодії; зробити висновок.

2. Обєкти поєднуються довільно, за бажаннями дітей

3. Педагогом приймаються будь які пояснення дітей.

4.Підсумком етапу є складання розповіді-роздуму.

Опис на основі можливого сприйняття об’єктів різними органами чуттів.

Рекомендації:

Алгоритм мислитель них дій при описуванні змісту картини.

Рекомендації:

Необхідна систематична робота по запамятовуванню і поясненню дітьми змісту прислів’їв та приказок

Алгоритм мислитель них дій при складанні загадок.

Послідовність складання загадки

1.Вибирається об’єкт, що зображений на картинці, і заповнюється таблиця

ЯКИЙ?

ЩО ТАКЕ?

   
   

2.Вибирається об’єкт. Позначаються межі дій.

ЩО РОБИТЬ?

ЩО РОБИТЬ ТЕЖ?

   
   

3.Вибирається об’єкт і заповнюється таблиця «Частини»

ЯКА ЧАСТИНА?

У ЯКОГО ОБЄКТА Є ТАКА Ж ЧАСТИНА?

   
   

4.У об’єкта вибирається частина, Визначається їх кількістю за допомогою таблиці:

ЧАСТИНА

СКІЛЬКИ?

У КОГО АБО У ЧОГО СКІЛЬКИ Ж ТАКИХ ЧАСТИН?

Алгоритм мислитель них дій перетворення об’єктів у часі

Рекомендації:

В розповіді слід використовувати словесні звороти, які характеризують часові відрізки (було0буде, ранок-вечір, раніше-пізніше, весна-осінь, до того-після того)

Алгоритм мислитель них дій складання описової розповіді за місцем знаходження об’єкта на картині.

Рекомендації:

Запитання має бути поставлене так, щоб відповідь була «Так – Ні».

Алгоритм мислительних дій при складанні розповідей-фантазій.

 

 

Чарівники

Алгоритм складання римованих текстів за мотивами

-          «складні картини». Вихователь вибирає до будь-якої частини мови 5 пар картинок, назви яких римуються, і доводить до 20-25 пар.

-          Діти добирають риму до будь-якої частини мови, яку називає вихователь

-          На запропоновані словосполучення, діти добирають римовані «Жив – був хтось, і схожий був на нього щось…»

Складання лимериків

Жив собі об’єкт

Який?

Що робив?

З ким спілкувався?

Висновок

  1. Придумати назву вірша
  2. Виразно прочитати текст